Китай навчив нас бути відповідальними й самодисциплінованими, – кажуть студенти Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, які днями повернулися з навчання в університетах КНР. У Китайському університеті нафти, Пекінському технологічному університеті п’ятеро студентів ПолтНТУ протягом чотирьох місяців навчалися за бюджетною програмою уряду, що нині реалізує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, в рамках міждержавних угод у галузі освіти. Вибір навчальних закладів був не випадковим, адже Полтавський технічний університет співпрацює із цими провідними китайськими ВНЗ.

Дарина Северин, Ігор Недоруб, Микола Шинкаренко, Олександр Власов і Костянтин Снігир до Китаю вилетіли майже одночасно – восени 2012 року. Дарина, Ігор і Микола – студенти факультету нафти й газу та природокористування – споріднену професію продовжили опановувати на першому курсі магістратури Китайського університету нафти. Костянтин та Олександр – студенти факультету інформаційних і телекомунікаційних технологій і систем, потрапили до магістратури Пекінського технологічного університету. Справлятися з великою інтенсивністю навчання допомогли ґрунтовні теоретичні знання, отримані у ПолтНТУ, зокрема вільне володіння англійською. За час навчання у КНР полтавським студентам довелося не лише прослухати сотні годин лекцій, а ще й виконати близько десятка курсових робіт, авторефератів і скласти іспити. Набутий досвід збираються використати, продовжуючи навчання в рідному університеті. Сьогодні, коли місяці навчання, нові зустрічі, вивчення культури Піднебесної вже позаду, студенти діляться враженнями від перебування в китайських вищих навчальних закладах, наголошуючи на унікальній можливості долучитися до студентської спільноти світу, що надала їм бюджетна програма українського уряду.

Новий відлік співпраці Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка з китайськими вишами розпочався весною минулого року, коли в місті Санья (КНР) проводився Форум ректорів ВНЗ України й Китаю в рамках співробітництва у сфері освіти Міжурядової українсько-китайської комісії. До складу української делегації на чолі з першим заступником міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євгеном Сулімою входив ректор ПолтНТУ Володимир Онищенко. На форумі він підписав угоду про співпрацю із Цюнчжоуським університетом, Китайським університетом нафти та Пекінським технологічним університетом. Відтоді у ПолтНТУ розпочалася наполеглива робота з виконання укладених домовленостей, зокрема зі створення спільних центрів магістерської підготовки, визначення шляхів впровадження програми академічної мобільності. Відповідно до угод на конкурсній основі й визначилися імена п’ятьох найкращих студентів ПолтНТУ – претендентів на участь у бюджетній програмі навчання у ВНЗ-парнерах Китайської Народної Республіки. Перед відльотом до Піднебесної під час зустрічі в ректора ПолтНТУ Володимира Онищенка вони зазначали, що вирушають до китайських університетів із палким бажанням довести конкурентоспроможність української освіти у світовому просторі й безперечно отримати новітні корисні для майбутнього фаху знання.

– Наші сподівання й плани цілком справдилися, – ділиться сьогодні враженнями один з учасників бюджетної програми навчання – студент ПолтНТУ Костянтин Снігир. – Ми отримали досвід, знання, усвідомили, яких значних коштів потребувала організація нашого якісного навчання в Китаї. Адже ми були забезпечені комфортними умовами проживання, повним доступом до навчальної та лабораторної бази, якісним і достатнім харчуванням. І що особливо приємно – постійно відчували зв’язок із рідним університетом завдяки підтримці ректора Володимира Онищенка.

Як розповідає Костянтин, цікавою є система навчання у вищих навчальних закладах КНР. Наприклад, у Пекінському технологічному університеті, де відбувалося його навчання, тривалість курсу не пов’язана з тривалістю семестрів. Студенти там самі обирають зі списку відповідної спеціальності предмети. Основне – по закінченні курсу мати необхідну кількість балів. А вони «заробляються» по-різному: правильна відповідь на занятті – 5 балів, складання програми, що ілюструє один з алгоритмів вивченого, – 30, ессе додає 20 балів, а трихвилинний виступ перед аудиторією – ще 10… Не набрав 60 необхідних для заліку балів – рушай складати іспит.

– У Пекінському технологічному університеті я переконався, що Китай сьогодні – одна з найвисокотехнологічніших країн світу, – каже Костянтин. – Вразило технічне оснащення закладу: там викладачі вже забули про крейду і звичайну дошку – на заняття вони приходять, маючи лише одну флешку: сучасне обладнання дає можливість не тільки оптимально подати навчальний матеріал, а й контролювати рівень успішності студентів. Наприклад, контрольні й курсові роботи ми надсилали професорам по інтернету. Я також тепер «озброєний» значним електронним ресурсом дидактичних матеріалів, що знадобляться в подальшому навчанні. Разом зі мною у групі, окрім китайців, були представники інших країн. Вони опановували програму, як і я, англійською, але в розкладі було кілька предметів, які викладали китайською. Траплялося, презентація демонструвалася англійською, а озвучувалася викладачем китайською. Щодня мали кілька предметів. Заняття тривали, окрім суботи та неділі, з 8-ї до 18-ї з перервою на обід і невеликими паузами протягом лекцій.

Дещо відрізнялася форма навчання студентів ПолтНТУ в Китайському університеті нафти: молоді, яка прибула до Китаю з різних куточків світу, цикли окремих предметів основного курсу викладала інтернаціональна команда провідних фахівців нафтогазової галузі: науковці з Бельгії, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки й інших країн. За тиждень у посиленому режимі проводилося 5 – 7 годин курсу лекцій. Студенти ПолтНТУ розглядали використання матриць і розв’язували рівняння з допомогою інженерно-математичних програм, вивчали різні технології з видобутку газу, обладнання для нафтогазової галузі, властивості порід, економічні аспекти сфери. Також ознайомилися з лабораторіями університету, де тривають експерименти й конструюють обладнання для нафтогазової промисловості.

– У Китайському університеті нафти ми отримали всі необхідні знання й навички, зокрема, матеріали для написання магістерських робіт. Найбільше особисто мене зацікавила програма з математичного моделювання нафтових і газових родовищ, якою в нашому університеті ще не користувалися, – розповідає студентка ПолтНТУ Дарина Северин. – А ще за час навчання в Китайському університеті нафти я стала більш відповідальною, самодисциплінованою. Цікаво, що в китайських університетах не заведено робити поіменну перевірку студентів на лекціях – усе вибудовано на принципах формування в молодої особистості почуття відповідальності, організованості, адже там вважають, що основне для студента – не перебування на парах, а результат на іспитах. І хоча викладач там має звичку завершити трудовий тиждень спільними зі студентами відвідинами найближчої кав’ярні, особливо теплих стосунків між студентами та старшими науковцями немає.

Натомість тамтешні викладачі, як китайські, так і європейські, відзначали високий рівень підготовки й обізнаності студентів ПолтНТУ. Як розповідає Дарина далі, доповіді та презентації, що доводилося робити їй англійською мовою, викликали у студентської аудиторії жвавий інтерес. Для подолання мовного бар’єру в цьому університеті влаштовано ознайомчий курс китайської, що дало можливість почуватися вільніше в побуті, знайти серед китайської молоді багато друзів, а захоплюючі безкоштовні екскурсії для студентів-іноземців – пізнати культуру Піднебесної.

Свої враження додає ще один учасник бюджетної програми українського уряду – студент факультету нафти і газу та природокористування ПолтНТУ Микола Шинкаренко: «Навчатися в університеті такої прогресивної країни, як Китай, – це вагома подія для мене. Адже там я набув упевненості у власних силах, бажання розвиватися й удосконалюватися. Досвід, отриманий у Китайському університеті нафти, трансформую в подальше навчання. Переконався, що інвестиції українського уряду, які втілюються в програми міжнародного навчання та стажування, є дуже перспективними – адже відкривають нам шлях до міжнародного освітнього простору.

Нині, коли з ініціативи прем’єр-міністра України Миколи Азарова, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України та з активною участю міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника бюджетна програма щодо навчання студентів і стажування науковців у провідних ВНЗ і наукових установах зарубіжжя продовжує реалізовуватися, у студентів ПолтНТУ з’являється додатковий стимул прагнення успіхів у навчанні. Адже, як свідчать результати навчання студентів ПолтНТУ у ВНЗ Китаю, стовідсоткове фінансування програми – запорука створення всіх необхідних умов для якісного навчання, наукової роботи, проживання й дозвілля українських студентів і науковців за кордоном.

– Нині найкращі студенти нашого університету зрозуміли, що взяти участь у програмі навчання за кордоном – реально. І це означає, що потрібно дедалі активніше поліпшувати свої знання, зокрема – вдосконалювати англійську. Хай наша поїздка до провідних університетів Китаю буде стимулом для інших студентів, які прагнуть гідної освіти й, відповідно, достойної роботи, – вважає студент ПолтНТУ Ігор Недоруб.

«Освіта України» № 6