Злоякісні пухлини для свого розвитку в багатьох випадках виробляють велику кількість агресивних хімічних сполук – активних форм кисню (АФК). Для того щоб врятуватися від їх згубної дії, ракові клітини "включають" у себе перевиробництво білків-антиоксидантів, які "знешкоджують" АФК, у тому числі перекис водню. Багато вчених розглядають створення блокаторів антиоксидантів як один з перспективних напрямків в лікарській терапії раку. 

Співробітники Північно-Західного університету (Чикаго, США) шукали молекули, які могли б порушити роботу білка-антиоксиданту супероксиддисмутази-1 (SOD1), в клітинах недрібноклітинного раку легенів у мишей. У людини ця форма раку зустрічається приблизно в 85% випадках злоякісних пухлин легенів. 

Автори роботи виявили, що невелика молекула з числа аналогів тетрамолібдатів, яку називають ATN-224, "вимикає" роботу SOD1. На подив учених, це призвело до придушення роботи інших білків-антиоксидантів з числа глутатіонредуктаза і пероксіредоксинів, які "утилізують" в клітинах перекис водню. У результаті ракові клітини гинули через накопичення в них великої кількості перекису, і пухлини помітно зменшувалися в розмірах. Цей ефект посилювався при одночасному застосуванні ATN-224 з іншим препаратом, що сприяє апоптозу ("програмованій" загибелі) ракових клітин. 

Тепер вчені мають намір перевірити дію ATN-224 в комбінації з іншими протипухлинними засобами.